Вірус герпесу проявляється не лише не естетичним виглядом, а й неприємними відчуттями. Найчастіше він з’являється на губах, хоча може торкатися й інших частин тіла, у тому числі статеві органи. Чи небезпечний герпес і як його лікувати, розберемо у цій статті https://ladypapers.com/.
Чому виникає герпес?
Збудником захворювання є група вірусів, що вражають шкірний покрив, нервові клітини, слизові оболонки людини. На тілі з’являються висипання у вигляді групи бульбашок, які висихають та зникають після застосування лікарських засобів.
Герпетична інфекція найпоширеніша серед дорослого населення. Вірус вражає понад 90% людей, у 10-20% у тому числі відзначається гостра форма герпесу. Потрапляючи в організм людини, збудники накопичуються та виявляються при ослабленому імунітеті. Ви напевно помічали, що патологічні висипання з’являються на тілі періодами, причому найчастіше на тому самому місці.
Герпес передається такими шляхами:
- контактним – фізичний контакт із зараженим;
- повітряно-краплинним – через частинки слини при чханні та кашлі;
- статевим – найчастіше так передається генітальний герпес. Під час незахищеного статевого контакту;
- побутовим – через предмети спільного користування (рушники, посуд, постільна білизна);
- вертикальним – від вагітної жінки до дитини під час вагітності чи пологів.
Потрапивши до організму людини, вірус герпесу розноситься з кровотоком. Він проникає в нервові клітини периферичної нервової системи та вбудовується у геном нейронів. З цього моменту вірус супроводжує людину все її життя.
Види герпесу
Існує 8 основних типів герпесвірусів:
- Вірус простого герпесу першого типу. Передається в основному побутовим шляхом і за фізичних контактів (рукостискання, обіймів, поцілунків і через статеві контакти). В основному вражає зону навколо рота та очей. 15% випадків зустрічалося, коли ВПГ-1 вражав руки та статеві органи.
- Вірус простого герпесу другого типу Переважно передається статевим шляхом і вражає слизову оболонку статевих органів і шкіру навколо них, призводить до появи генітального герпесу. Виявляється у вигляді дрібних водянистих бульбашок, які з часом лопаються, і на їхньому місці утворюються невеликі виразки, покриті кірками. Якщо поразка велика, пацієнт може скаржитися на виражену болючість, труднощі пересування чи відвідування туалету.
- Герпес третього типу Його ще називають вірус вітряної віспи. Вірус Varicella Zoster викликає герпес, що оперізує (опоясывающий лишай) і вітряну віспу. Зараження найчастіше відбувається у дитячому віці, коли дитина хворіє на вітрянку. У цей час діти відвідують дитячий садок та користуються одними побутовими предметами, тому вірус легко передається. Прохворівши на вітряну віспу, вірус залишається в організмі малюка. При різкому зниженні імунітету він проявляється у вигляді оперізуючого лишаю.
- Вірус Епштейн Барра (четвертого типу). Передається повітряно-краплинним чи побутовим шляхом через предмети повсякденного побуту (чашки, рушники, ложки). Провокує появу інфекційного мононуклеозу. Спочатку збудник вражає епітеліальні клітини мигдаликів, глотки, слинних залоз, де активно розмножується, призводячи до їхньої дистрофії та загибелі. Потім, потрапляючи в кров, розноситься організмом.
- Герпес п’ятого типу (цитомегаловірус). Його улюбленим місцем в організмі людини є слинні залози. У здорової людини інфекція може все життя нічим не проявлятись. Але якщо у хворого є імунодефіцит, цитомегаловірус може призвести до небезпечних проявів. Він становить велику небезпеку для новонароджених дітей та для вагітних жінок (сприяє розвитку внутрішньоутробних аномалій розвитку). У людини з високим імунітетом вірус п’ятого типу протікає типу ГРВІ у вигляді кашлю, нежиті, деякого збільшення лімфовузлів, незначної гіпертермії.
- Герпес шостого типу. Зараження відбувається найчастіше у віці 1-2 років, після чого починають вироблятися антитіла. 96% населення мають антитіла до вірусу шостого типу. Найхарактерніший зовнішній прояв, що виникає при первинному попаданні вірусів до організму дитини, це раптова екзантема (дитяча розеола або «шоста хвороба»). Виявляється вона шкірними висипаннями неспецифічного характеру, що зникають без слідів протягом кількох годин чи днів.
- Герпес сьомого типу. Вважається, що вірус передається повітряно-краплинним шляхом, хоча точно це не доведено. Як точно поводиться вірус сьомого типу не встановлено, але дослідники вважають його однією з причин формування синдрому хронічної втоми. ВГЧ-7 не потребує особливої терапії.
- Герпес восьмого типу. Не викликає клінічних проявів у здорової людини. У пацієнтів з імунодефіцитом може виникати пухлинне захворювання шкіри, яке зветься саркома Капоші.
Як проявляється вірус герпесу у тілі людини?
Наявність вірусу герпесу в організмі не виявляється у здорової людини. Він починає з’являтися лише тоді, коли пригнічується робота імунітету. Таке може статися при переохолодженні, зловживанні алкоголем, тютюнокурінні, раптовому стресі, травмі шкіри в періоральній ділянці (навколо рота), перевтомі або недосипанні.
Найчастіше герпес на губах проявляє себе дрібнопухирчастим висипом в області рота. Через кілька днів вміст бульбашок каламутніє. Якщо не потурбувати освіту, відбувається підсихання бульбашок, вони покриваються скоринкою, яка за кілька днів самостійно відпадає. Але якщо бульбашка була пошкоджена, на її місці утворюється виразка. Також може відчуватися поколювання, печіння шкіри у пошкодженій зоні та спостерігатися набряклість.
Що таке уроджений герпес?
Він передається від матері до дитини під час внутрішньоутробного розвитку чи через родові шляхи. Поширеність уродженого герпесу – один випадок на 3-60 тисяч новонароджених. У 80% випадків збудник – ВПГ другого типу, у 20% – ВПГ першого типу.
Природжений герпес може мати локальну форму, церебральну чи генералізовану. Перша форма проявляється лише пухирчастими висипаннями. Може вражати різні частини тіла. Часто зачіпає очі, внаслідок чого утворюється герпетичний кератит та кон’юнктивіт.
Церебральна форма характеризується порушенням свідомості до його втрати, судомами, розвитком набряку мозку. У цьому випадку висип з’являється дуже рідко, через 4-7 днів після перших симптомів і має слабкий характер.
Остання форма, генералізована, найнебезпечніша. Вона виявляє себе і висипом, і неврологічними симптомами. На додаток до цих проявів приєднується ураження внутрішніх органів: нирок, печінки, селезінки, легенів. Якщо дитина вижила, вона, як правило, залишається інвалідом.