Відсутність централізованої системи є основною складністю при організації постачання приватного будинку чи дачі водою. Технологія буріння свердловин на воду дозволяє вирішити цю проблему грамотно та швидко. Але які є способи створення джерела питної води? Які моменти тут потрібно взяти до уваги?
Різновиди свердловин
Технологія буріння свердловин на воду потребує певних технічних знань. Також, перш ніж розпочати таку роботу, потрібно пройти певні підготовчі етапи. Основний — вибір типу свердловини та перевірка якості води. Радимо вам в Києві звернутись до спеціалістів компанії Акваторiя з великим опитом по всій Україні, тарифи ви можете розглянути тут aquatoria.kiev.ua.
Можна пробурити артезіанську свердловину. У такому разі водоносний шар залягає на глибині від 100 метрів. Незалежно від пори року вода буде подаватися стабільно і в достатньому обсязі. Термін служби такого джерела води становить у середньому 50 років.
Є технології, які дозволяють створити свердловину на пісок. Подібну конструкцію роблять із труби та фільтра, який затримує великий пісок та інший бруд. Процес буріння не забирає значної кількості часу. Глибина такої споруди сягає 35 метрів. Продуктивність цього джерела води порівняно невисока, але високі ризики проникнення поверхневих та ґрунтових вод, замулювання.
Також можна використовувати технології зі створення абіссінської криниці. Глибина такої споруди сягає 15 метрів. Наповнення залежить від розташування водоносного пласта. Дуже добре, якщо є джерело.
Незалежно від того, яка техніка та технологія буріння свердловин будуть використані, визначаючи, яким буде джерело води, необхідно орієнтуватися на особисті потреби. Для постійного проживання оптимальний варіант – артезіанська свердловина. Для дачної ділянки можна вибрати піщану.
Оптимальні способи буріння свердловини самотужки
Технологія буріння на неглибокий пісок
Неглибокі піщані водоносні пласти залягають з відривом 10-30 метрів від землі. У разі дебіт свердловин становить до 1 м3/ч. Для давання цього достатньо.
Така технологія буріння вимагає мінімуму часу та грошей, але фільтр доведеться регулярно промивати, а замінити його не вдасться.
Рекомендується виконувати шнекове буріння. Для обсаджування свердловини можна використовувати і пластикову, і металеву трубу. Хороший варіант – труби з чорної сталі. Вони чудово витримують рух грунту, а їх термін служби становить 10-30 років. Труби із пластику відрізняються високою стійкістю до дії корозії.
Технологія буріння на вапняк
Водоносні вапняки залягають нерівномірно. З ними можна зіткнутися на глибині і 20 метрів, і 200 метрів. Найбільш поширена глибина, де знаходиться питна вода, — 100 метрів.
Через значну глибину залягання водоносного шару і великого підземного тиску свердловина на вапняк може бути напірною. Ще нерідко роблять свердловини, що самовиливаються. Усі вони мають солідну продуктивність. Такі джерела води добре підходять для житлових кооперативів і монументальних будівель.
Технологія буріння на вапняк передбачає використання переважно роторного та гідроударного способу. У твердих породах рекомендується також використовувати пневмоударник. Такий інструмент виконує поступально-поворотну дію на ґрунт.
Технологія буріння на глибокий пісок
Облаштування артезіанських свердловин має такі переваги:
- високий дебіт;
- висока якість води;
- стабільне отримання необхідного обсягу.
Тут рекомендується використати технологію роторного буріння. Вона дозволяє швидко дістатися глибокого артезіанського горизонту. Важливо вибрати бурове долото, яке відповідає геологічному шару. Наприклад, для буріння надмірно твердих порід знадобиться діамантовий наконечник.
Роторна технологія підходить для створення джерела питної воли у будь-якому місці ділянки. Роботу не ускладнять навіть вапняки. Головне – робити все правильно.
